21.11.2008
Нарештi пiсля довгих пологiв будiвельна елiта країни та уряд видали на гора два законопроекти...
... ”Про запобiгання впливу свiтової фiнансової кризи на розвиток будiвельної галузi та житлового будiвництва”, а також “Про антикризовi заходи в будiвництвi житла”.
Але пологи вiдбулися тяжко, i законотворче дитя народилося якимось дивним. Мабуть тому, що завжди так виходить, коли поспiшають, та ще й один з батькiв (будiвельна галузь) знаходиться в тяжкiй кризi.
Наприклад, законопроект пропонує дозволити кредитно-фiнансовим установам кредитувати недобудоване житло та надавати пiльговi кредити для будiвництва нового житла.
Досить дивний пункт, що суперечить логiцi попереднiх домовленостей з банкiрами. Адже зараз комерцiйнi банки знаходяться в такiй тяжкiй кризi. I кредитувати небезпечне будiвництво, яке принаймнi 2-3 роки не має в Українi майбутнього, за словами аналiтика Мiжнародного центру перспективних дослiджень Олександра Жолудя, не просто неможливо, але i якось наївно.
Однак вже цього тижня прем`єр Юлiя Тимошенко запевнила всю будiвельну публiку, що уряд домовився з приводу кредитування будiвельних компанiй з двома банками. Про якi банки йдеться — довiдатися не вдалося. Ймовiрнiше, це державнi “Укрексiмбанк” та “Ощадбанк”?!
Далi будiвельники на пару з урядом хочуть законодавчо закрiпити заборону кредитно-фiнансовим установам пiдвищувати вiдсоткову ставку за ранiше оформленими кредитами. В банках переконують, що на таке вони не пiдуть нiколи: криза сама регулює, змiнювати їм ставки чи нi.
Законопроектами також передбачено вiдшкодування iнвестору чи забудовнику витрат на будiвництво або реконструкцiю об`єктiв, мереж енергопостачання та газопостачання. (Вiдшкодування покладається на пiдприємство, якому передаються на баланс та в експлуатацiю зазначенi об`єкти та мережi).
Нагадаємо, що у вереснi 2008 року Кабмiн практично скасував вiдрахування компанiями-забудовниками на розвиток iнженерної iнфраструктури. Хоча, за словами учасникiв ринку, вiдрахування тривають, бо iнакше просто не буде кому їх робити. Тепер вийде така сама плутанина: у ЖЕКiв не буде коштiв на вiдшкодування, i за труби все одно доведеться платити будiвельникам.
Особливий подив викликають такi пункти законопроектiв, як, скажiмо, вимога до iноземних компанiй залучати на виконання будiвельно-монтажних робiт не менш як 90% вiдсоткiв громадян та юридичних осiб з України, а також використовувати не менш як 50% вiтчизняних виробiв та матерiалiв, зокрема, будiвельних конструкцiй.
Як вважає керiвник вiддiлу маркетингу та PR будiвельно-iнвестицiйної компанiї “Київжитлоiнвест” Володимир Германов, у державi, яка будує ринкову економiку, це просто неможливо: це суперечить як Конституцiї України, так i мiжнародним правовим нормам.
“Якщо для будiвництва того чи iншого об`єкта компанiї потрiбнi високотехнологiчнi закордоннi будматерiали, то нiщо їй не завадить купувати їх в iнших державах. Ну а про те, що 90% громадян, якi працюють на захiдних чи росiйських компанях, повиннi бути українцями, я взагалi промовчу. Це неприпустимо”, — зазначає експерт.
Вiд початку запропонованi проекти мiстили ще один “дивний” пункт — державне регулювання рiвня рентабельностi будiвельних компанiй. Забудовники називали навiть цифру — 15%. За даними експертiв, сьогоднi мова може йти лише про 3-5% рентабельностi, а деякi компанiї-забудовники взагалi “в мiнусах”. I це пiсля рентабельностi у 100% i бiльше.
Якби навiть був такий пункт у законопроектi, i його “протащив” би парламент, усе одно нiчого не вийшло б. Адже на одних будiвлях компанiї отримують надприбутки, на iнших — низькi. Тим бiльше не вiдомо, хто контролював би рiвнi рентабельностi.
Тим часом, законопроекти вже почали покриватися пилом у кабiнетах ВР. Скорiш за все, нардепи не приймуть їх. Але якщо таки приймуть — то це вже дiагноз.
Loading ...
